Батьківська сторінка

Анкетування батьків

«Мінуси перетворюємо в плюси»

1. Що, крім знань, набуває дитина в школі?

2. За якими ознаками можна судити про наявність здібностей у дитини?

3. Наполеглива праця і розвиток здібностей – як вони пов'язані між собою?

4. Проаналізуйте поведінку, звички, інтереси Вашої дитини. Якої Ви думки про її здібності?

5.Чи аналізуєте Ви разом із дитиною труднощі та недоліки в її навчанні?

6. Як виховати самостійність у навчанні?

7. У чому полягає вимогливість до дитини? Які вимоги необхідно ставити дітям?

8. Як часто звертаються до Вас діти по допомогу під час виконання домашнього завдання?

9. Які методи заохочення і покарання Ви застосовуєте в стимулюванні навчання дітей?

10. Для молодших учнів закономірне невміння зосереджуватися тривалий час. Чи тренуєте Ви увагу

  своєї дитини? Як сааме?

11. Як допомогти дитині відчути впевненість у своїх силах?

12. У чому, на Вашу думку, причини неуспішності дитини?

13. Чи повязуєте Ви неуспішність у навчанні з майбутньою неуспішністю у дорослому житті? Чому?

14. Чомудуже важливо, щоб діти відчували доброзичливе ставлення батьків до свого навчання?

Анкетування батьків  «Ви і Ваша дитина»

                                                                                                                                                               Так    Іноді     Ні

1. Чи подобається Вам Ваша дитина? _________________

2.Чи дослухаєтесь, про що вона говорить?_____________

3.Чи дивитеся на  дитину, коли вона говорить?_________

4.Чи намагаєтесь створити у дитини відчуття

важливості того, про що вона говорить?    _____________

5.Чи виправляєте мову дитини?                  _____________

6.Чи визнаєте право на помилку?             ______________

7.Чи смієтеся разом із дитиною?              ______________

8. Чи знаходите кожного дня час для дитини

(бесіда, спільне читання, прогулянка)?      _____________

9. Чи поділяюте дитячі інтереси , захоплення? _________

10.Чи є у дитини своя бібліотечка?  __________________

11.Чи є у дитини вдома власний куточок

(кімната, стіл, поличка)?         _______________________

12.Чи подаєте приклад у читанні газет, книг,

журналів ?               ________________________________

13.Чи дивитеся телевізор разом із дитиною?___________

14.Чи обговорюєте побачене і почуте разом ?__________

15.Чи є у дитини можливість гратися, лупити, малювати,

Займатись улюбленою справою?   ___________________

16.Чи влаштовуєте сімейні прогулянки до лісу, парку,

річки?    _________________________________________

17.Чи намагаєтесь ознайомити дитину з визначними

місцями рідного міста та краю?   ____________________

                                                                                     

                                               Як розвинути самостійність у дітей

Памятка для батьків

                                                      «Людина не може бути вільною,

                                                           якщо вона не самостійна».

                                                                                       М.Монтессорі

1.Визнайте особистість дитини і її недоторканність.

2.Сприяйте формуванню адекватної самооцінки. Людина з низькою самооцінкою постійно залежна від чужої думки. Формування самооцінки дитини залежить від  оцінювання її батьками, тому що в цьому віці дитина ще не вміє оцінити себе сама.

3.Залучайте до реальних справ сім'ї. Можна проводити міні-наради за участю всіх членів родини, спільно планувати сімейні справи.

4.Розвивайте силу волі дитини. Навчайте сміливості, витривалості, терплячості, докладати зусиль для досягнення мети.

5.Навчайте планувати. Складайте план дій. Велику і складну справу вчіть розбивати на ряд Конкретних дій.

6.Привчайте до праці якомога раніше.Дитина має знати свої домашні обов'язки, вміти виконувати доручення.

7.Вчіть спілкування з іншими дітьми, дорослими людьми. При цьому памятайте – модель батьківської поведінки сприймається дитиною як зразок для наслідування.

8.Формуйте моральні якості: доброту, порядність, співчуття, взаємодопомогу, відповідальність.

Батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:

1. Приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;

2. Перевіряти шкіру дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита;

3. Перевіряти облікові записи дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт, стежити за вмістом спілкування у приватних чатах;

4. Звертати увагу на коло спілкування дитини;

5. Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;

6. Обов’язково контролювати, які фото- та відео файли розміщені в гаджетах дитини;

7. Встановлювати функцію "батьківський контроль" на всіх гаджетах дитини.

При виявленні таких груп самостійно потрібно також негайно повідомляти до кіберполіції

ПАМ’ЯТКА

для учнів та батьків на осінні канікули

УЧЕНЬ! БЕРЕЖИ СЕБЕ!

1.  Постійно дотримуйся правил дорожнього руху. Ніколи не порушуй їх, це небезпечно для життя. Переходь вулицю тільки у відведених місцях. Будь обережним при переході трамвайних та залізничних колій. Не влаштовуй ігри на проїжджій частині вулиці. Правильно користуйся міським транспортом.

2.  Не грайся сірниками та іншими легкозаймистими предметами. Будь обережний з газом. Не вмикай його без дозволу батьків та без потреби.

3.  Не чіпай невідомі тобі предмети. При виявленні вибухонебезпечних предметів, повідом дорослих.

4.  Будь обережний з електроприладами. Не вмикай їх без дорослих. Не торкайся оголених проводів. Виходячи з дому, перевіряй, щоб усі електропобутові прилади були відключені.

5.  Будь обережним біля водоймищ, не ходи по тонкому льоду. Не влаштовуй ігри поблизу водоймищ

6.  Виконуй правила протипожежної безпеки. Не грай з вогнем. Не розпалюй багаття.

7.  Не чіпай бездомних кішок та собак. Спілкування з ними призводить до нещасних випадків.

8.  Не заходь у ліфт з незнайомими людьми.

Любий учень, дбай про своє здоров’я та життя!

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

1.  Не залишайте дітей без догляду. Знайте, де і з ким бувають Ваші діти, чим вони займаються.

2.  Випускаючи дитину на прогулянку, нагадуйте їй про правила дорожнього руху, про правила поведінки в громадських місцях.

3.  Постійно нагадуйте про правила власної безпеки.

Шановні батьки, дбайте про здоров’я та життя Вашої дитини!

Бажаю гарних канікул!!!

З повагою,

класний керівник

ПАМ’ЯТКА

для учнів та батьків на зимові канікули

УЧЕНЬ! БЕРЕЖИ СЕБЕ!

1. Постійно дотримуйся правил дорожнього руху. Ніколи не порушуй їх, це небезпечно для життя. Переходь вулицю тільки у відведених місцях. Не влаштовуй ігри на проїжджій частині вулиці. Правильно користуйся міським транспортом.
2. Не грайся сірниками та іншими легкозаймистими предметами. Будь обережний з газом. Не вмикай його без дозволу батьків та без потреби.
3. Не прикрашай ялинку ватою, паперовими іграшками. Не запалюй бенгальські вогні, свічки.
4. Не чіпай невідомі тобі предмети. При виявленні вибухонебезпечних предметів, повідом дорослих.
5. Будь обережний з електроприладами. Не вмикай їх без дорослих. Не торкайся оголених проводів.
6. Не чіпай бездомних кішок та собак. Спілкування з ними призводить до нещасних випадків.
7. Не ходи на водоймища. Тонкий лід – це небезпечно для життя.
8. Не заходь у ліфт з незнайомими людьми.
9. Будь обережний під час катання на санчатах, лижах, ковзанах. Не гуляйте довго під час сильних морозів.

Любий учень, дбай про своє здоров’я та життя!

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

1. Не залишайте дітей без догляду. Знайте, де і з ким бувають Ваші діти, чим вони займаються.
2. Випускаючи дитину на прогулянку, нагадуйте їй про правила дорожнього руху, не дозволяйте купляти петарди, запалювати бенгальські вогні.
3. Не залишайте колючі, ріжучі предмети та сірники у легкодоступному для дітей місці.
4. Не допускайте переохолодження дитини. Постійно нагадуйте про правила власної безпеки.

Шановні батьки, дбайте про здоров’я та життя Вашої дитини!

Бажаю гарних канікул!!!

З повагою,

класний керівник

ПАМ’ЯТКА

для учнів та батьків на літні канікули

УЧЕНЬ! БЕРЕЖИ СЕБЕ!

1.  Постійно дотримуйся правил дорожнього руху. Ніколи не порушуй їх, це небезпечно для життя. Переходь вулицю тільки у відведених місцях. Будь обережним при переході трамвайних та залізничних колій. Не влаштовуй ігри на проїжджій частині вулиці. Правильно користуйся міським транспортом.

2.  Не грайся сірниками та іншими легкозаймистими предметами. Будь обережний з газом. Не вмикай його без дозволу батьків та без потреби.

3.  Не чіпай невідомі тобі предмети. При виявленні вибухонебезпечних предметів, повідом дорослих.

4.  Будь обережний з електроприладами. Не вмикай їх без дорослих. Не торкайся оголених проводів. Виходячи з дому, перевіряй, щоб усі електропобутові прилади були відключені.

5.  Будь обережним біля водойми. Не влаштовуй ігри поблизу водоймищ

6.  Виконуй правила протипожежної безпеки. Не грай з вогнем. Не розпалюй багаття.

7.  Не чіпай бездомних кішок та собак. Спілкування з ними призводить до нещасних випадків.

8.  Не заходь у ліфт з незнайомими людьми.

Любий учень, дбай про своє здоров’я та життя!

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

1.  Не залишайте дітей без догляду. Знайте, де і з ким бувають Ваші діти, чим вони займаються.

2.  Випускаючи дитину на прогулянку, нагадуйте їй про правила дорожнього руху, про правила поведінки в громадських місцях.

3.  Постійно нагадуйте про правила власної безпеки.

Шановні батьки, дбайте про здоров’я та життя Вашої дитини!

Бажаю гарного відпочинку влітку!!!

З повагою, класовод  Лимар Л.Б.

Рекомендації для батьків

Найзначущішим, найдієвішим і найефективнішим внутрішнім стимулом є прагнення до пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до предмета пізнання.

Якщо за можливості вибору певного навчального предмета дитина не обирає той предмет, який обрала більшість її друзів, а йде на урок, який їй самій цікавий, то таким чином вона демонструє яскравий приклад внутрішньо вмотивованої поведінки.

Яка ж мотивація до навчання є кращою?

Процес формування навчальної діяльності набуває ряду специфічних особливостей відповідно до певного вікового періоду.

Внутрішня мотивація є важливою умовою успішного навчання. Але як бути, якщо вона відсутня, а єдиним привабливим моментом шкільного життя є довгоочікувана перерва або весела прогулянка? Багато хто з учителів вважає, що, сформувавши у дитини «необхідний» мотив, можна домогтися високих результатів і таким чином вирішити багато навчальних проблем.

І все ж уявлення про те, що можна ззовні сформувати мотив, є помилковим. «Мотив - складне психологічне утворення, яке має вибудувати сам суб'єкт» (Є.Ільїн). Учитель може лише сприяти цьому процесу. Для цього як вчителям, так і батькам необхідно дотримуватися таких вимог:

1. За можливості скасувати нагороди і призи за правильно виконанні завдання, обмежуючись лише оціюванням та похвалою.

2. Якомога менше використовувати на уроках ситуацію змагання. Краще привчати дитину до аналізу і порівняння своїх особистих результатів та досягнень. Ситуацію змагання можна переключити на ігрові види діяльності.

3. Намагатися не нав'язувати навчальної мети «зверху». Спільна робота з дитиною стосовно вироблення мети і завдань може виявитися значно ефективнішою.

4. Необхідно пам'ятати й пре те, що покарання за неправильне вирішення навчальних завдань є найостаннішим і найменш ефективним заходом, який завжди викликає негативні емоції й негативно впливає на ставлення дитини до навчання.

5. Намагатися уникати встановлення часових обмежень там, де це можливо, тому що це не лише пригнічує розвиток творчості, а й перешкоджає розвиту внутрішньої мотивації.

6. Стежити за тим, щоб навчальні завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали рівень оптимальної складності (посильні завдання), сприяли виявленню майстерності та компетентності дитини. Регулювати рівень складності завдань, щоразу підвищуючи її. (створення ситуації успіху)

7. Надавати дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому її свободи.

8. Бажано підбирати навчальні завдання з елементом новизни та непередбачуваності, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання.

Учні із зовнішньою мотивацією, як правило, не одержують задоволення від подолання труднощів під час вирішення навчальних завдань. Тому такі діти обирають простіші завдання й виконують лише те, що необхідно для одержання підкріплення. В умовах школи таким підкріпленням найчастіше є оцінка вчителя, вдома - винагорода, подарунок, похвала.

Відсутність внутрішнього стимулу сприяє зростанню напруження, зменшенню спонтанності, що справляє пригнічуючу дію на креативність дитини, тоді як наявність внутрішніх мотивацій сприяє виявленню безпосередності, оригінальності, зростання креативності та творчості.

Окрім того, перевагою внутрішніх навчальних мотивів є:

*   - позитивний вплив на вирішення творчих завдань, що не мають чіткого алгоритму вирішення (евристичний метод);

*   - емоційне задоволення від виконання завдання, подолання труднощів під час вирішення навчальних завдань, що викликають позитивні емоції і ґрунтуються насамперед на внутрішньому інтересі;

*   - підвищення самоповаги дитини, її самооцінки.

Отже, можна дійти висновку: ті умови оточення, які наділяють людину свободою вибору, дозволяють їй почуватися самодостатньою, внаслідок чого формується внутрішня мотивація.

Відповідно до теорії компетентності, важливою потребою є прагнення майстерності. Чим більше навчальне завдання дозволяє дитині почуватися компетентною та ефективною, тим вищою в неї буде внутрішня мотивація до певного виду діяльності.

Важливе місце в цьому питанні належить характеру навчальної діяльності. Вона має бути оптимальною за рівнем складності. Якщо перед дитиною стоїть надто просте завдання, воно не викличе в неї інтересу і внутрішньої мотивації, тому що, якою б компетентною не почувалася дитина, надто просте навчальне завдання не дозволить реалізувати їй свою майстерність і не дасть змоги почуватися ефективною.

Надто складні навчальні завдання, як і надто прості, негативно впливають на формування та зростання внутрішньої мотивації, оскільки не дають дитині змоги реалізуватися, виявити ефективність і майстерність у виконуваному, внаслідок чого руйнується почуття компетентності, знижується самооцінка й самоповага.

Ще однією важливою умовою зростання внутрішньої мотивації є така характеристика навчальних завдань, як новизна і непередбачуваність, що, як правило, викликає внутрішній інтерес дитини.

Для підвищення мотивації учнів пропонується:

• забезпечити в учнів відчуття просування вперед, переживання успіху в діяльності, для чого необхідно правильно підбирати рівень складності завдань і заслужено оцінювати результат діяльності;

• використовувати всі можливості навчального матеріалу для того, щоб зацікавити учнів, ставити проблеми, активізувати самостійне мислення;

• організувати співробітництво учнів на уроці, взаємодопомогу, позитивне ставлення класу до предмета і навчання в цілому;

• самому правильно формувати стосунки з учнями, бути зацікавленим у їхніх успіхах, мати авторитет;

• бачити індивідуальність кожного учня, мотивувати кожного, спираючись на вже наявні в учня мотиви;

• деяких учнів доводиться змушувати вчитися, постійно заохочувати чи карати, залучати батьків для спільного контролю.

Умови формування навчальної мотивації учнів:

• створення умов для самопізнання;

• розвиток уміння вступати в діалог з навколишнім світом;

• удосконалювання способів здобування знань;

• створення активного пізнавального діяльного середовища;

• оволодіння контрольно-оцінними діями;

• застосування методів теоретичного й творчого мислення;

• формування культури розумової праці.

Як сприяти саморозвитку учнів

Пам’ятка для педагогів

1.Оцінювати реальні можливості учнів, рівень їхньої підготовки. Здійснювати індивідуальний підхід у керівництві саморозвитком.

2. Кількісний та якісний аналіз рівня навчальних досягнень з кожної предметної теми допоможе дати за необхідності рекомен­дації кожному учневі щодо корекції знань, стимулювати так звану ближню мету саморозвитку - ліквідацію прогалин.

3. Учням, що мають утруднення в самостійному визначенні особистих проблем, пропонувати чіткий алгоритм, виконання покрокових дій щодо корекції з наданням конкретних рекомендацій: що саме потрібно вивчити, які джерела інформації при цьому можна використати, які практичні заняття, вправи, досліди, задачі, завдання виконати для розвитку вміння застосовувати набуті знання в стандартних і нестандартних ситуаціях.

4.Учням з низькою готовністю до здійснення саморозвитку пізнавальної діяльності необхідно надавати конкретнішу інформацію про можливості здійснення діяльності, можливо, навіть вказувати на сторінки тих чи інших джерел, які потрібно опрацювати. При цьому давати гімназистам можливість вибору завдань, способів діяльності з переліку запропонованих.

5. Саморозвиток виникає тоді, коли учень на основі знань і вмінь, отриманих у процесі навчання та виховання виявляє недостатність наявних знань для вирішення певної проблеми. Отже, необхідно створювати саме такі ситуації, які спонукають учня до самостійного пошуку вирішення проблем, розвивають його ініціативу звернення до додаткових джерел пізнавальної інформації, формують його самостійність. Діяльність школярів переходить на рівень самоорганізації і саморегуляції.

6. Проблему управління пізнавальною діяльністю учнів слід розв'язувати так, щоб школяр був не об'єктом, а суб'єктом навчання і виховання.

Чому сучасні діти нудьгують у школі, мають мало терпіння і реальних друзів – думка психолога

Вікторія Прудей – магістр у галузі професійної терапії в Медичній школі Торонтського університету і бакалавр у галузі кінезіології та охорони здоров’я Йоркського університету. Вона засновник та директор багатопрофільної клініки в Торонто для дітей з поведінковими, соціальними, емоційними та академічними проблемами.

Вікторія, разом з її командою, допомагає сотням сімей по всій Канаді та в усьому світі і часто виступає з лекціями для викладачів, батьків та професіоналів.

Вона вважає, що сучасні школярі емоційно не здатні навчатися, і що цьому сприяє багато чинників.

“Нова українська школа” публікує найголовніші тези з колонки  Вікторії на її блозі.

Я фізіотерапевтка з роками досвіду роботи з дітьми, батьками і вчителями. Я повністю згодна з твердженням, що наші діти стають усе гіршими і гіршими в багатьох аспектах. Я чую те саме від кожного вчителя, якого зустрічаю. Зрозуміло, що завдяки своїй професії я бачу зниження соціальної активності дітей, академічного і емоційного функціонування, а також різке збільшення труднощів у навчанні та інші діагнози.

Найдобрішими намірами, ми, на жаль, змінюємо мозок дітей в неправильному напряму. Ось чому:

Технології

Технології, як безкоштовні послуги няньки – насправді зовсім не безкоштовні. Ми платимо нервовою системою дітей, їхньою увагою і здатністю відкладати задоволення. Порівняно з віртуальною реальністю, щоденне життя – нудне. Після годин віртуальної реальності опрацювання інформації у класах стає все більшим викликом для наших дітей, тому що їхній мозок звик до високих рівнів стимуляції, які дають відеоігри. Це робить їх вразливими до академічних проблем.

Технології також емоційно роз’єднують нас з дітьми. А емоційна чутливість батьків є головним поживним елементом для дитячого мозку.

Діти отримують усе негайно

“Я голодний!” – “Зараз зупинимось, поїмо”, “Мені нудно” – “Ось мій телефон”. Здатність відкласти задоволення – один з ключових факторів майбутнього успіху. Ми маємо найкращі наміри зробити дитину щасливою, але на жаль, робимо її щасливою одразу і нещасною в довгостроковій перспективі. Вміти відкласти задоволення означає вміти працювати в стресових умовах. Наші діти поступово стають менш здатними мати справу з незначними подразниками, що в підсумку стає великою перешкодою їхньому успіху в житті.

Діти керують світом

“Мій син не любить овочі”, “Вона не любить лягати спати рано”, “Він не любить їсти сніданки”… Я чую це від батьків увесь час. Відколи діти кажуть нам, як їх виховувати? Якщо ми віддамо всю ініціативу їм – все, що вони робитимуть – їстимуть макарони з сиром, гратимуть на планшетах і ніколи не лягатимуть спати.

Без необхідних поживних речовин і хорошого сну наші діти приходитимуть до школи роздратованими, виснаженими і неуважними.

Крім того, через вседозволеність у сучасних дітей відсутній концепт “потрібно зробити”. На жаль, щоб досягнути цілей у житті, ми мусимо робити те, що необхідно, а це не завжди збігається з тим, що ми хочемо.

Наприклад, якщо дитина хоче бути студентом вона має вчитися. Щоб бути успішним футболістом – потрібно щодня тренуватися. Наші діти дуже добре знають, що вони хочуть, але важкі періоди роботи, яку “потрібно зробити” – необхідні для досягнення цілі. Якщо дитина цього не вміє – цілі стають недосяжними, а дитина розчарованою.

Безкінечні веселощі

Ми створили для дітей штучний веселий світ, в якому немає нудних моментів. Коли стає тихо, ми біжимо розважати їх знову і знову, інакше відчуваємо, що не виконуємо батьківський обов’язок. Ми живемо в різних світах. У них веселий, у нас – робочий.

Чому діти не допомагають нам на кухні або з пранням? Це монотонна робота, яка тренує мозок працювати під час нудьги. Це той самий м’яз, необхідний, щоб бути здатним до навчання в школі.

Коли на уроці дають завдання писати від руки, відповідь учня зазвичай така: “Я не можу, це надто важко, надто нудно”. Чому? Тому що робочий м’яз не тренується через безкінечні веселощі, він тренується через працю.

Обмежена соціальна взаємодія

Ми всі зайняті, тому даємо дітям гаджети, щоб вони теж ставали зайнятими. Раніше діти грали надворі, де в природному просторі вчились і практикували соціальні навички. На жаль, технології забрали цей час на вулиці. А найбільш успішні люди мають чудові соціальні навички. Це пріоритет.

Тренуй мозок

Ви можете зробити дитину успішною на соціальному емоційному і академічному рівнях, тренуючи її мозок.

1. Обмежте технології і віднайдіть заново емоційний зв’язок з дитиною: здивуйте її квітами, усміхніться, полоскчіть, підкиньте милу записку в наплічник або під подушку, танцюйте разом, влаштуйте бої подушками. Робіть родинні обіди, вечори настільних ігор, ходіть на прогулянки.
2. Тренуйте відтерміноване задоволення:

• змусьте дитину чекати. Це нормально мати періоди часу, коли “мені нудно” – це перший крок до креативу.
• поступово підвищуйте час очікування між “я хочу” і “я отримую”.
• уникайте використання гаджетів у машинах і ресторанах. Натомість вчіть чекати під час розмов та ігор.
• обмежте постійні перекуси.

3. Не бійтеся встановлювати обмеження. Діти потребують обмежень, щоб рости щасливими і здоровими:

• зробіть розклад харчування, сну та часу на використання технологій.
• думайте, що для них добре, а не що вони хочуть чи не хочуть. Вони подякують за це пізніше. Батьківство – складна справа. Ви маєте бути креативними, щоб заохотити дітей робити те, що для них корисно, більшість часу, бо це протилежне до того, що вони хочуть робити.
• дітям потрібні сніданки і корисна їжа, бути надворі і лягати спати в один час, щоб приходити до школи здатними до навчання.
• перетворіть речі, які вони не люблять робити чи пробувати, у веселощі, емоційно стимулювальні ігри.

4. Привчайте свою дитину до монотонної роботи змалку, бо це основа їхньої майбутньої працездатності: привчайте складати білизну, прибирати іграшки, застеляти ліжко. Будьте креативними. Робіть це весело. Так, щоб мозок асоціював роботу з чимось позитивним.
5. Навчайте соціальним навичкам: навчіть їх ділитися, втрачати/вигравати, йти на компроміси, використовуючи “будь ласка” і “дякую”.

Діти змінюються з моменту, коли батьки змінюють свій спосіб виховання.